Похід до театру

"Остання доросла казка"

Вихідні загалом пройшли чудово феномен, ретроскутери,ретроскутери,ретроскутери,після покатуль трошки прихворів,але незважаючи на хворобу,закінчити вихідні вдалось на славу. Неділя 7-го жовтня, ми з друзями вирішили культурно ( як і планували ) піти до львівського драматичного театру ім.Лесі Українки або як ще їх називають  застарілими назвами: (театр "ПрикВо" , "Муніципальний") кому як відомо.

"Остання доросла казка" - це авторська вистава режисера театру "З вулиці на сцену" Ігора Ониська. Сюжет нагадує невеличку казкову історію. Дещо дитячу, дещо дорослу, але в будьякому разі живу і актуальну.

Автор хоче зусередити увагу глядача на забутих старих героях з дитячих казок, яких починають забувати, хоча їхні історії актуальні і до сьогодні. Їх використовують в рекламі, вони наївні, ними маніпулюють, а їхнє справжнє походження вже нікого не цікавить. Вистава закінчується перемогою дитинства і закликом не забувати казок, адже в них так багато доброго і кумедного.

   Особисто мені, сподобалась вистава, хоч і на російській мові (своєрідно цікаво і незвично) я вперше на виставі ,де російською мовою (та ще й у Львові ).Дешево і сердито, як на мене 20 грн для вистави-це мізерна ціна.Я не пожалів, що пішов.Після вистави ми пішли в кафешку,де випили теплого чаю з дирунами..

Ось так закінчився останній день вихідних.Мило та культурно )))

Дякую Остапу за запрошення на виставу,якби не він, мене б там не було ))

  Постскриптум : не забувайте казок,ходіть в театр !!!