А щоб зробив ти ?

Якби я знайшов мільйон

   Трошки важко думати над цією темою,тому що кожна людина вчинила б по-різному, а особисто якби у мене був мільйон, то я б більшість цих грошей витратив б на більш важливіші речі, які потрібні мені.Я б їх витратив на дітей-сиріт і хворих.

   Так як зараз по вулиці блудять,гуляють самотні безпомічні люди та тварини, а їх у наш час є дуже багато,то я б виділив потрібну суму грошей на будівництво притулків для них.А ще мені б хотілося створити більше спортивних академій та шкіл для дітей.Вділив б на покращення рідного міста і ще багато всього,більш потрібнішого чим мені.Можливо, інші люди потратили б ці гроші на себе ,і не дивились б що твориться навколо.

   Ну якби щось з того мільйону залишилося, то я б ті гроші залишив б собі або віддав би батькам і мені б не було шкода цих грошей для того всього, що я зробив,навіть якби прийшлося на це все потратити весь мільйон.Тому що якщо ти робиш добро,то тобі цим всім і вернеться,  можливо не зразу , але вернеться.Тому що вся база даних є там,зверху і вона дивиться на нас.

архів (2009р. 9-й клас)

Work and Travel USA

Одна з моїх мрій -це поїхати в Америку.І таку можливість нам дає програма Work and Travel (це програма для студентів, що дозволяє з користю та задоволенням провести літні канікули за кордоном(4 місяці - травень, червень, липень, серпень). А саме - ти відправляєшся разом з друзями в США на некваліфіковану роботу(оффіціантом,помічником кухара, працівником у МакДональдс,фотографом та багато іншого), працюєш, заробляєш непогані гроші(від 10$ за годину роботи), а ввечері відвисаєш разом з друзями у нічних барах, або на дискотеках Майямі, Чікаго,Нью-Йорку або інших міст США! Круто!)
 Як показує практика наших однолітків-студентів, що вже їздили в США по программі Work and Travel, заробити за 4 місяці можна 4000-5000 доларів США(окрім вартості самої програми), а на деяких вакансіях навіть до 6000-7000$(але, нажаль, це поодинокі випадки). При чому, все це абсолютно легально і відкрито - ніяких "біженців-нелегалів" з учорашньої телепередачі новин(любителі екстриму - відпадають:) )
________________________________________________
Отже, цього літа 2013-го року,планую з друзями відвідати США (якщо все вдасться).
Мета : вивчити краще англ, побачити "світ", пізнати нове суспільство,традиції і таке інше ну і звичайно вже як вийде заробити пару "рублів"..
   
Стати учасником програми Work and Travel може стати кожен, хто є :
-Cтудентом стаціонару, не останнього курсу навчання
-Віком - від 18 до 23 років
-Володіє англійською мовою на розмовному рівні
Тому народ ,не втрачайте можливості, незнати чи колись повезе відвідати США, так як візу непросто відкрити туди.. і дорого..
Використовуйте все, поки студенти !!!))) Розумію,що все одразу не можливо обхватити, але ..але..

Фотографія..

 Фотографія - це любов.. 

 Фотографія..хмм, саме про фотографію можна багато чого сказати і все рівно всього недоказати.
Для кожного значення "фотографії" різне,для когось це просто якась картинка,а для когось це ціле життя.
   Особисто для мене фотографія стала невідємною частинкою мого повсякденного життя.Пам"ятаю,як я перший раз взяв до рук мильничку ,і почав фоткати все підряд,від тоді я зрозумів, що це засяде в мені надовго.
   Насамперед, фотографія - це спогад,память,яку потрібно цінувати і яка буде жити в тобі, до кінця твоїх днів ,а можливо й довше...
   За допомогою фотографії можна передати певні, почуття,переживання,душевний стан,смуток та веселощі,щастя й розраду.Фотографія - це моменти, це мить,яка залишиться з тобою назавжди.
  Фотографія - це любов..пристрасть..з фотографією ти відпочиваєш.
Фотографія - це життя навколо тебе.
   Без сумніву можу сказати,що фотографія - це мистецтво, її  можна поставити в ряд з музикою,живописом.Відчуття композиції у фотографа – це як у музиканта слух, він або є, або його доведеться розвинути шляхом невтомної повсякденної праці.

Фотографія - це чарівний інструмент, який дозволяє зберегти те, що вже ніколи не повториться...
Фотографія - це одна секунда вічності, що є безсмертною..
Фотографія - це єдина машина часу,в яку можна завжди повернутися..

Тут ви можете переглянути мої фотографії : http://vk.com/alex.ilijasewych_photography

І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді..

Фах журналістики,чому?

Чому я обрав фах журналістики ?

фах журналіста,я обрав перш за все тому,що люблю знаходитись у вирі подій, накопичувати якомога більше інформації,все хочу знати (як маленька дитина),вмію вільно,прямолінійно висловлювати свою думку,враження.Також, я людина гуманітарних наук.Зразу признаюсь, що я страшенно не люблю точних предметів,таких як : математика,фізика,хімія , і все , що з цим пов"язується,це напевне спадкове.

   Я розумію, що професія журналіста - це,безпосередньо, велика низка відповідальності та серйозного ставлення до роботи,людей та набутих навичок.Також люблю писати,писати статті на всілякі теми, ну ж як без цього ? Стараюсь вдосконалювати себе у всьому,сподіваюся на карєрний зріст та вищий рівень своїх знань у розвитку своєї фахової діяльності.

   Журналіст - це дзеркало суспільства, він повинен відображати дійсність та правду.Покликання журналіста приносить користь людям,захищати їх інтереси й вносити світло в темряву необізнаності.

  • "Мы, журналисты, говорим публике, куда прыгнула кошка. Дальше публика уже сама занимается кошкой.
 Артур Сульцбергер «Нью-Йорк Таймс».

                                                      (студенти з деканом факультету)

Лисі

Літом, я зі своїм другом Андрійом,вирішили постригтися,точніше побритися налисо, так як жарко,парко і не зручно ...та й довге волосся вже замучило.Першим наважився я, а далі "панєслась", під час стрижки мені вибрили "окуляри" на потилиці.Але так як народ мене не зрозумів,довелось їх збрити(( скучаю за ними ,залишились тільки фото:

ДТП в день народження

на Кульпарківській мене підрізали,в резульатті аварія на саме День Народження ))))) 25.05.2012 року
________________________________________________________________
Сьогодні 25.05.2012, виповнилось мені 18 років, зранку,почав святкування свого ДН ось так: їхав в універ здавати останні заліки, на кульпарківській (на спуску з моста) підрізав штріх на кедеті (який зразу же смився), мене понесло і я вдаврився в ланос в задній бампер(незначна подряпина),сам вилетів на обочину, передній пластик на пічальці((, Я цілий і неушкодженний,дуже класно приземлився :))дав чуваку 200 грн,написали одне одному пояснювальні записки і дружньо розїхались.Стандартні стереотипи в ДТП (винен той ,хто вдарив в задницю) , шкода мапеда.
- в карму штріху на опелі, за те що втік..

ось такий він став після пайки та нової покраски ,як новенький )

В Карпати на скутері.

Незапланована поїздка в Карпати, вирішили вночі,зранку скоренько зібрали все необхідне ,сіли і поїхали.Їздили з другом на дирчику,доїхали на щастя атлічно (туди і назад). Намотали близько 350км, за всю поїздку,проїїхали десь 5-6 постів ДАІ - не зупинили, а було б не здорово, тому що їхали без шоломів,зеркал заднього виду, та на той час ще без прав,одним словом- екстримали ))
Маршрут : Львів-Сокільники-Миколаїв-Стрий-Сколе-Славськ-Тишівниця (заїхали) і назад тією ж дорогою (140 км. в одну сторону) :

В Карпатах ми були 2 ночі причом в різних місцях, спали в спальниках, без палатки.
Лисиця вкрала нам шашлик, сиділи біля вогню грілися,ходили за дровами, заїжали в магазини, супермаркет в Сколе за продуктами.Познайомились з цікавими людьми зі Стрия,з якими пили пиво (один з низ виявився викладачем на водійських курсах в Стрию).. і ще багато цікавого.
Назад як завжди дорога вийшла швидшою...Було цікаво..

Тишівниця (Синьовидне)

 по дорозі вКарпати

 в річці зранку, бодрячком ))

 дорога назад.

 Тишівниця